Божена Антоняк Ordine dei libri (cronologico)

Досі спокійне життя 15-річної гімназистки Лінки раптом змінюється. Її мама дедалі більше втомлюється й дратується, вітчим чимраз довше затримується на роботі, Лінці доводиться зайтися молодшим братиком, хоча не за горами випускні іспити, і їй слід би більше приділяти увагу навчанню… Дівчина відчуває себе покинутою. До всього, її мама мусить поїхати на невизначений час, і на Лінку лягають всі хатні обов’язки. Досі господарством займалася мама, і Халінка не дає собі ради з готуванням, пранням та прибиранням. До всього ще й із найкращою подругою стосунки зіпсувалися, а хлопець, якого вона вважає своїм другом, ставиться до неї якось дивно, у школі самі проблеми… Щоб відволіктися, Лінка вирішує відвідати свою бабусю, яку давно не бачила. У домі бабусі Божени дівчина випадково знаходить дивну фотографію. Прагнучи з’ясувати пов’язані з нею подробиці, Лінка несподівано розуміє: у неї є сестра, якої вона ніколи не бачила…За пригодами Лінки читачі стежать, затамувавши подих. Та відірвавшись від чудової книжки, чому б не спробувати зварити й собі каву з кардамоном ;-)

Ще вчора Лінка планувала зовсім інше: улюблена журналістика, фотографії, мандрівки з коханим Адріаном. Проте зміни в її житті примусять якщо не забути про свої плани, то принаймні їх відкласти. Лінка чекає дитину. І якщо вона розраховувала, що Адріан зрадіє цьому так само, як вона, то помилялася… Адріан мріє вивчати живопис в Англії, тому зовсім не збирається круто змінювати своє життя. До створення родини й виховання дитини він виявився просто неготовим… Отож Лінці доведеться давати собі раду з навчанням, доглядати малу Єву й одночасно готуватися до складання іспитів. Утім, найголовніший з них вона, звісно, складе. А впертість і наполегливість і цього разу прийдуть їй на допомогу. Дівчата таки можуть усе! Можуть, якщо дуже хочуть.

У другом класі ліцею Лінка нарешті втілює свою мрію: вона створює власний блог, де регулярно пише про все, що здається їй важливим. Її кохання з Адріаном триває, дівчина на сьомому небі від щастя! І Лінка вже не уявляє собі життя без роботи, шукає її – і знаходить! За всім цим у неї дедалі менше часу на відверті розмови з подругою, Наталією. А в тієї багато чого змінилося... Це книжка про те, як мало ми знаємо навіть про найближчих нам, найрідніших людей. Лінка не підозрювала, з якими проблемами змагається Наталія, не знала, що молодший братик має в школі серйозні проблеми, не здогадувалася, чому раптово змінилася Рута, у якої вона працює. На щастя, ніхто з нас не є самотнім островом. Головне – вчасно помітити, підтримати, допомогти.